Гендерна рівність – це не просто сучасний тренд, а ключ до побудови більш справедливого й ефективного суспільства. Але як виглядає шлях жінки до лідерства в умовах стереотипів і упереджень? Які виклики доводиться долати, і що потрібно зробити, щоб підтримати жінок у досягненні високих позицій у різних сферах?
На ці питання відповідає Олена Сотник – радниця Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, адвокатка, громадська діячка та колишня народна депутатка України. Її професійний шлях – це історія про сміливість, цінності й прагнення до змін. У цьому інтерв’ю Олена ділиться особистим досвідом, розповідає про виклики гендерної рівності та важливість жіночої солідарності, а також пояснює, які якості необхідні для сучасного лідера.
1. Що стало ключовою подією, яка надихнула вас стати підприємицею/лідеркою?
Я не вірю, що одна подія в житті може надихнути стати лідеркою чи підприємницею. Це, звісно, можливо у разі драматичних обставин, коли немає іншого вибору, і ти змушена брати на себе відповідальність або змінювати підхід до заробітку грошей. Але у моєму випадку це був шлях постійної трансформації: мене як особистості, жінки, громадянки. З кожним кроком я намагалася розвиватися і розвивати навколишній світ, роблячи трохи більше, ніж лише для себе.
Мій внутрішній слоган: “Кожного дня трошки більше, трошки краще, трошки далі”. Це гармонійний, екологічний шлях, де ти не ламаєш себе чи інших. Головне — обирати себе. Якщо ви не хочете бути підприємцем чи лідером, це нормально. Важливо, щоб вам було комфортно там, де ви є, і щоб ваш вибір відповідав вашим відчуттям, а не чужим очікуванням.
2. З якими найбільшими викликами, пов’язаними з гендерною рівністю, ви стикалися на своєму професійному шляху? Як ви їх подолали?
Жінкам часто доводиться балансувати між професійністю та зовнішнім виглядом. Іноді наша привабливість — це сильна сторона, але в гендерно зумовленому суспільстві це може стати викликом.
У свої молоді роки я зіштовхнулася з упередженнями й стереотипами. Це зробило мене більш жорсткою у спілкуванні, аби зберігати особисті кордони. Наприклад, коли я стала партнеркою юридичної компанії, за моєю спиною обговорювали, ніби це було досягнуто непрофесійним шляхом. Але мене це не зачепило, бо я знала, скільки зусиль і годин роботи це вимагало.
Схожі ситуації виникали й в парламенті, де мене спочатку сприймали через призму зовнішності. Наприклад, у рейтингу “Найзавидніших наречених парламенту” жінок оцінювали не за професійні досягнення, а за зовнішність. Це вказує на необхідність просвітництва в суспільстві, щоб викорінювати такі дискримінаційні підходи.
3. Чи вважаєте ви, що суспільство достатньо підтримує жінок у лідерських позиціях? Що ще можна зробити?
Жінки є значною частиною суспільства, тому їх підтримка починається з жіночої солідарності. Моя подруга Надія Омельченко колись сказала: “Коли жінки відкривають двері, вони роблять це не лише для себе, але й для інших”.
На жаль, з жіночою солідарністю є проблеми. Інколи одна жінка відкриває двері, а інші просто прориваються через них. Нам потрібно вчитися ставитися одна до одної з розумінням і повагою, підтримувати одна одну, навіть якщо наші его чи амбіції заважають. Це ключ до зміцнення жіночої спільноти.
4. Які кроки ваш бізнес/діяльність робить для підтримки гендерної рівності?
Ми впроваджуємо зміни в законодавство, які відповідають прогресивним європейським нормам. Це стосується корпоративного управління, трудових відносин, наглядових рад, виборчого законодавства тощо.
У моєму проєкті “Освіта для перемоги” гендерний баланс починається із засновників — мене і мого партнера Олексія Мушака. Ми показуємо, що баланс можливий у всіх сферах, зокрема в обороні та безпеці, які традиційно вважаються чоловічими.
5. Які якості найважливіші для сучасного лідера, незалежно від статі?
По-перше, це відповідальність за слова, вчинки та прийняті рішення. Вона дисциплінує, змушує думати про ризики та наслідки не лише для себе, а й для інших.
По-друге, цінності, орієнтовані назовні, які сприяють балансу між “брати” й “віддавати”.
По-третє, усвідомлення, що твоя думка не є єдиною й правильною. Лідер має враховувати думки інших і прагнути до діалогу.
6. Що вас надихає? Можливо, є жінки-лідери, які вас надихають?
Мене надихають люди, які постійно змінюються та розвиваються. Важливо долати свій біль і страхи, оскільки за ними ховається велика сила. Я прагну ставати кращою версією себе, і такі люди мене надихають.
Щодо жінок-лідерок, я не буду називати конкретних прізвищ, але в моєму оточенні є багато неймовірних жінок з чудовими історіями, які мотивують мене. Також я захоплююсь жінками-військовими, їхньою силою духу і сміливістю. Одна з моїх подруг, Аліна Коваль, пішла служити, і її рішення мене глибоко вражає.
7. Що б ви порадили жінкам, які тільки починають свій шлях?
Не бійтеся змін. Не обов’язково робити великі кроки, достатньо маленьких поступових змін щодня. Не примушуйте себе відповідати всім соціальним стандартам — бути ідеальною бізнесвумен, мамою чи дружиною. Якщо сьогодні ви хочете бути вдома і нічого не робити — дайте собі на це право. Не змушуйте себе бути кимось іншим. Будьте собою, навіть якщо це не відповідає сучасним канонам. Важливо бути сміливою у своєму виборі та не боятися слідувати своєму шляху.
Більше про власну справу:
Ганна Васик: лідерство – це не питання статі, а поєднання рішучості, цінностей та здатності вести за собою
Олександра Фідкевич: «Лідерство — це не про стать, а про внутрішню силу та професіоналізм»
Катерина Приймак: про силу лідерства, боротьбу за рівність і підтримку жінок у ветеранській спільноті
Марія Гаврилюк: приклад лідерства, яке виходить за межі стандартних уявлень
