У часи, коли Україна переживає безпрецедентні виклики, жінки відіграють ключову роль у зміцненні нашої країни. Ганна Васик – українська військова, жінка-лідерка та приклад надзвичайної відваги й відданості. Вона щодня доводить, що лідерство – це не питання статі, а поєднання рішучості, цінностей та здатності вести за собою.
У цьому інтерв’ю Ганна розповідає про свій шлях у військовій справі, про виклики, пов’язані з гендерною рівністю, та важливість підтримки жінок у всіх сферах суспільного життя. Ми поговоримо про те, як їй вдається долати перешкоди, які якості визначають лідера у складних умовах, та що надихає її залишатися сильною навіть у найтяжчі моменти.

1. Що стало ключовою подією, яка надихнула вас стати лідеркою?
Моє народження у цей світ! Лідерські якості проявлялися у мене ще з дитинства. Уже в 9-му класі я перемогла на виборах президента школи. Я не докладаю зусиль, щоб бути лідеркою (подейкують, що харизма — це вроджена якість). Натомість я докладаю зусиль, щоб бути уважною та мудрою лідеркою.
2. З якими найбільшими викликами, пов’язаними з гендерною рівністю, ви стикалися на своєму професійному шляху? Як ви їх подолали?
Усі попередні виклики з цивільного життя здаються сміховинними у порівнянні з викликами, з якими я стикнулася під час служби в армії. У бізнес-проєктах мене швидше дивувала, а інколи й смішила розгубленість підрядників, зокрема технічних спеціальностей, які, очікуючи зустріч із «директором», бачили перед собою дівчину 50 кг у короткій спідниці та на високих платформах.
В армії ж довелося згадати, що означає доводити навіть не те що ти здатна вирішувати складні завдання, а те що ти — просто людина, яка заслуговує на поважне ставлення. На щастя, з часом я потрапила в команду, яка функціонувала за цивільними принципами. Ми, навпаки, займалися захистом прав військовослужбовиць та вдосконаленням умов служби для жінок у силах оборони.

3. Чи вважаєте ви, що суспільство достатньо підтримує жінок у лідерських позиціях? Що ще можна зробити?
Я вважаю, що з огляду на виклики часу багато «чоловічих» посад мають перепрофілюватися у «жіночі» або стати гендерно-нейтральними. Це надзвичайно актуальне завдання як для країни у стані війни, так і для періоду відновлення.
Мені здається, що фокус має бути саме на гендерній нейтральності, де визначальним є не стать, а професійні навички та особисті якості людини.
4. Які кроки ваша діяльність робить для підтримки гендерної рівності?
Наша команда займалася аналізом становища військовослужбовиць у силах оборони та вдосконаленням умов служби для жінок.
5. Які якості найважливіші для сучасного лідера, незалежно від статі?
Адаптивність — ключова якість для лідерів усіх часів, але особливо під час війни, коли ситуацію складно передбачити навіть на найближчі тижні. Також важлива готовність брати на себе відповідальність за свої рішення та дії команди. Крім того, лідеру необхідно швидко приймати рішення, без зволікань, сумнівів чи зайвих вагань.
6. Що вас надихає? Можливо, є жінки-лідерки, які вас надихають?
Мене надихає багато прекрасних жінок. Передусім зараз це мої посестри — як чинні військовослужбовиці, так і ветеранки. Їхні імена можна перераховувати нескінченно. Кожна з них щодня здійснює подвиг: змінює заіржавілу, ригідну систему та водночас веде боротьбу за право бути з близькими й займатися тим, чим хочеш.
7. Що б ви порадили жінкам, які тільки починають свій шлях?
Дослухатися до себе та орієнтуватися на свої внутрішні бажання, а не на соціальні очікування. Шукати сестер по духу, які можуть підтримати у складні моменти. Важливо сприймати слабкість — як у собі, так і в інших — із розумінням, адже всі ми потребуємо часу на перезавантаження та турботу, особливо у такі складні часи.




